Дистанційне навчання. Українська література. 5 - Б клас. (04.11.2021)
Дистанційне навчання. Українська література
04.11.2021
Тема: Література рідного краю. Легенди, перекази, бувальщини рідного краю
Бесіда
1)Що таке легенда? (Легенда — один із жанрів неказкової народної прози, народний переказ про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого — диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне.
2)Які особливості народної легенди вам відомі?
• розповідь про суспільні й побутові події;
• наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);
• невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);
• вільна побудова;
• прозова форма (рідше — віршова);
• малий обсяг.
3)Побудова асоціативного куща « Різновиди легенд»
Методичний коментар. Записати на дошці в центрі ключове слово, до якого учні добирають слова за заданою темою.
Міфологічні — це фантастичні, казкові історії, у яких відтворені уявлення наших предків про Всесвіт, природу, богів та демонів.
Апокрифічні — це народні оповідання на біблійно-євангельські теми про «житія святих», перших християн, князів.
Героїчні — найбільш поширені в народі розповіді про ймовірні історичні події, народних захисників та охоронців.
Міфологічні ЛЕГЕНДА Апокрифічні
Героїчні
Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя.
Люди віками жили на наших херсонських землях, працювали на них, боролися за них, а тому й складали легенди, перекази про свій край та найважливіші події, які тут відбувалися. Що ж нам відомо про фольклор Херсонщини? Відповідь на це питання ми знайдемо сьогодні на уроці.
2. Робота над легендою «Діти Лимана» - зразок міфологічної легенди (Записано у с. Нові Кайдаки Катеринославського повіту Катеринославської губернії в 1887 році від М.У.Заїки)
- Прочитати легенду (дивитися нижче) «Діти Лимана».
· Як в легенді пояснено появу порогів?
· Чи зацікавила вас ця легенда? Чим саме?
· Яке повчальне й виховне значення має твір?
· Які топонімічні назви, пов’язані з Херсонщиною часто фігурують у переказах, легендах? (Дніпро, Чорне море, Азовське море, Сиваш, Олешки, Кизи – кермен та ін..)
3. Робота над легендою «Богатир на Лимані» - героїко-фантастична легенда з минулого села Милового Бериславського району на Херсонщині.
- Виразне читання твору «Богатир на Лимані» (дивитися нижче)
Побудова твору.
Вступ: знайомство з парубком, та як батько взяв його невода тягати.
Основна частина: як мелівський парубок один тяг невід за тридцятьох рибалок.
Кульмінація: битва парубка зі Змієм.
Закінчення: загибель обох ворогів.
Домашнє завдання. Знайти або самим написати легенду рідного краю.
Додаткове завдання: Намалювати малюнок до однієї з легенд (які подані нижче)
Діти Лимана
Легенда
Дніпро – брат, Десна – сестра. Обоє – діти Лимана.
Зістарівся Лиман і осліп. У Дніпра руки були в шерсті, у Десни – ні: вона наділа рукавички вовняні й пішла прохати в батька благословення на дорогу. Лиман лапнув за руки — вони в шерсті: і благословив. Десна тоді пішла вперед і давай ставити високі гори та скелі, щоб не було братові проходу.
Прийшов до Лимана Дніпро.
- Благословіть, – каже, – тату!
- Я ж тебе, синку, вже благословив...
- Ні. Я не приходив. То вас обдурила сестра!
Поблагословив Лиман і каже:
- Ну, доганяй же сестру!
Дніпро порозвертав гори, скелі, догнав сестру і пішов з нею поруч: він – по правий, вона – по лівий бік...
Ото, що пороги і забори, – то все ставляла сестра, а Дніпро порозвертав і як зарів – ревтиме, поки й світ сонця!
Дніпро по правді робить: прочищає глиб, дає дорогу суднам, а Десна – ні: вона ставить коси і засовує річку піском. У Дніпра берег бистрий, а в Десни тихий. У Десни більше риби і більше одмітів.
Богатир на лимані
Українська билина
В селі Медовому на Херсонщині в одного чоловіка був жвавий хлопчина, з яким батько завше рибалив. Коли став уже парубком, то батько його взяв з собою тягати невода. Невід був такий здоровий, що ледве тридцять чоловік могли його потягти.
Один раз тягли зимою на льоду. Був дуже холодний вітер, а тягти доводилося проти вітру. Як найжвавішого, медівського парубка поставили попереду. Всі поодвертались од вітру та й тягнуть собі абияк, а далі дехто почав пускать, але невід усе йшов та йшов. Тоді дехто давай навмисне кидать, а невід усе йде. Кинули всі двадцять дев’ять чоловік, а той, медівський, один усе тяг. Тоді всі як крикнуть з дива. Він, оглянувся, аж він сам за тридцятьох тягне.
Усім стало відомо, що се богатир. Він тоді як побачив, що вже його пізнали, кинув і собі ляму, плюнув та й каже:
- Отеє ж ви мене тепер з’їли!
Ще, кажуть, заплакав і пішов на високу могилу, що стояла недалеко.
Увечері бачили, як до тої могили летів Змій, страшенно сиплючи іскрами. Ідучи на боротьбу до Змія, богатир вирвав собі з землі тридцятипудовий якір, обламав йому лапи і ним бився зі Змієм. Але йому не було ще двадцять літ, і не доля йому була побити Змія. Бились вони так, що земля трусилася; рибалки цілу ніч не спали, молились за богатиря Богу. Але коли пішли, як сонце зійшло, то побачили, що могилу вороги розрили аж донизу і тут же лежали обидва мертві.
Коментарі
Дописати коментар